Ігри з чужинцями: в запланований “мільярд дерев” потрапили шкідливі види

Торік навесні Мінприроди заборонило висаджувати інвазійні рослини. Йдеться про чужинців, які агресивно знищують аборигенні види. Проте через кілька місяців цю заборону скасували, чим восени і скористалися лісівники.

Минулого року в травні міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець своїм наказом затвердив перелік чужорідних рослин, заборонених у відтворенні лісів.До переліку увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна (біла акація), черемха пізня, ясен пенсільванський.

У Міндовкілля пояснили, що чужорідні види дерев небезпечні тим, що здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, вони швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види з природних ландшафтів.

Зазначалося, що перелічені види заборонено використовувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг, проте висаджені раніше дерева з цього переліку вирубувати не будуть.

“Три мільйони гектарів лісів в Україні постраждали через російську агресію та потребують відновлення. Затвердження Переліку інвазійних видів – це історичний природоохоронний крок, який дозволить відновити в Україні стійкі до кліматичних змін ліси з високими захисними властивостями та без агресивних видів-чужинців”, – наголосив Руслан Стрілець.

Діяла ця заборона Міндовкілля недовго: вже 20 вересня минулого року Державна регуляторна служба (ДРС) повідомила міністерство, що перелік інвазійних видів дерев, заборонених до висадки у лісах, був ухвалений з порушеннями законодавства, тому відповідний наказ необхідно скасувати.

“Аргументи ДРС виглядають, м’яко кажучи, сумнівно. По-перше, чиновники вважають, що 13 видів дерев визначені як інвазійні неправильно і начебто ще й без відповідності європейським практикам. Тут навіть коментувати нічого, бо перелік інвазійних дерев розробляли науковці на основі європейських підходів, а потім понад 120 представників наукової спільноти підтримали це рішення. ДРС до науки відношення не має взагалі”, – пояснюють експерти Української природоохоронної групи.

По-друге, звертають увагу вони, ДРС вважає, що Міндовкілля порушило процедуру ухвалення документа. Начебто цей наказ є регуляторним актом, тому потребував іншої, досить тривалої процедури ухвалення і, зокрема, погодження з ДРС.

“Теж сумнівно. Рішенням Міндовкілля був лише затверджений перелік з 13 інвазійних дерев – питання винятково наукове. А от заборона на висадку інвазійних дерев була запроваджена в законодавстві раніше – і тут ДРС не мала жодних заперечень. Загалом виглядає, що лісова галузь знову використала усі можливі зв’язки, бо хоче і далі займатися радянським “мракобіссям” – садити інвазійні дерева, знищуючи місцеве українське біорізноманіття. Ну а ДРС вже не вперше підіграє лісівникам, бо вона наголошує, що завжди на боці бізнесу”, – зазначають екологи.

Звісно ж, наказ скасували, а перелік інвазійних видів поклали в шухляду. А 27 жовтня на сайті Товариства лісівників України з’явилася публікація, яка пояснила, що відбулося.

“До Товариства лісівників України надійшла подяка від ГО “НТЦ Агролісосадівництва”: дві громадські організації паралельно боролися за відміну наказу Міндовкілля щодо повної заборони використання інвазійних видів дерев. Товариство лісівників України звернулося до Державної регуляторної служби України, а ГО “НТЦ Агролісосадівництва” намагалося досягти відміни даного наказу через суд. Результат: Наказ Міндовкілля, який містить перелік інвазійних видів дерев, заборонених до використання у процесі відтворення лісів, втратив чинність завдяки зверненню Товариства лісівників України до Державної регуляторної служби України стосовно проведення його експертизи”, – сказано в повідомленні.

Далі уточнено, що відповідно до інформації, отриманої на офіційному сайті “Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів”, 19 жовтня 2023 року набрав законної сили Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 02.10.2023 року № 671 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03 квітня 2023 року № 184”, яким було затверджено Перелік інвазійних видів дерев, заборонених до використання у процесі відтворення лісів.

Захисники довкілля з Української природоохоронної групи те, що відбулося, прокоментували так: совок переміг, і це дало свої результати.

“Восени 2023 ДП “Ліси України” висадили 945 000 інвазійних дерев. Від лісівників постраждали і Полтавщина, і Київщина, і навіть Закарпаття з Івано-Франківщиною. Найбільше ж дісталося південним областям – Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській. Як завжди, серед інвазійних дерев найбільшою популярністю у ДП “Ліси України” користувалися робінія (акація) та дуб червоний. Усі висаджені інвазійні дерева зарахували до президентської програми “Зелена країна” (це той самий мільярд дерев Зеленського). Рік тому міністр захисту довкілля Руслан Стрілець та комісар ЄС з питань довкілля домовилися об’єднати українську та європейську програму з висадки дерев – однак в Україні вперто не звертають увагу на те, що в ЄС саджати інвазійні дерева заборонено”, – констатували екологи.
Повертати заборону на висадку інвазійних дерев Міндовкілля вирішило максимально довгим шляхом: розробивши методику, за якою тварини чи рослини можуть бути визнані інвазійними, а потім за цією методикою проводити оцінювання.

“Навіщо так довго, якщо щодо більшості інвазійних дерев є науковий консенсус? Натомість можна ж просто доручити лісівникам не висаджувати інвазійні дерева. Тому найімовірніше, що цієї весни знову буде сплюндровано дику природу ще мільйоном нових чужинців”, – припускають в Українській природоохоронній групі.

Як стало відомо, головних улюбленців лісівників – дуб червоний та горіх чорний – навесні планують посадити приблизно 600 тисяч та 500 тисяч штук відповідно. А під робінію звичайну (акацію білу) мають намір виділити майже 150 гектарів.

Свою любов до інвазійних дерев лісівники пояснюють тим, що ця флора безальтернативна, тому що більше ніякі інші види не ростуть так добре, як вона. Чужаки невибагливі – особливого догляду за ними не потрібно. А наслідки їхнього негативного впливу на довкілля у статистиці не фігурують – звітувати потрібно ж про кількість закопаних у землю стовбурів.

Related