Заборона на російські метали розбалансувала світові ринки

З 13 квітня США та Великобританія заборонили споживання вироблених у Росії алюмінію, міді та нікелю.

Хоча метал, що вже надійшов на Лондонську біржу металів (LME) і товарну біржу Чикаго (CME), як і раніше доступний для споживання, метал, поставлений після цієї дати, обороту не підлягає. Це діє незалежно від цього, купують покупці метал безпосередньо чи фізично доставляють їх у біржу укладання контракту.

Відповідно ринок металів вже потихеньку ковбасить.

Росія виробляє близько 6% світового виробництва нікелю, 5% алюмінію та 4% міді. Тим не менш, найбільший вплив заборони позначається на нікелі.

Це пов’язано з тим, що Росія є другим за величиною у світі виробником обробленого нікелю 1-го класу після Китаю, а нікель 1-го класу в даний час є єдиним видом LME. Російський алюміній також домінує на складах LME, становлячи близько 90% доступного металу.

Споживачі стурбовані тим, що буде далі із ринком металів. Чи може заборона на російські метали розділити ринки LME, на які припадає в середньому близько половини запасів і CME, яка майже нічого не має в запасниках.

Поки що жодних видимих змін немає, але внутрішнє вирування відбувається.

Цікаво, що за останні шість місяців з LME були масово скуплені алюмінієві марки неросійського походження.

Спекулянти шукали та вивозили з ринку індійський метал, який становив близько 50% запасів. Після заборони на російський метал ті ж трейдери почали скуповувати російські варранти, виводили їх із ринку, а потім повертали назад.

Така тактика унеможливила метал з Росії для західних споживачів. Метал залишається на складах спекулянтів доти, доки не буде знайдено спосіб економічно вигідно доставити його на ринки, які не беруть участь у забороні, такі як Китай чи Індія.

Спекулянтам глибоко однаково проблеми споживачів металу. Вони шукають способи заробити на розбалансуванні світового ринку та… знаходять.

У Європі найвищі ціни. У вони приблизно втричі вище, ніж у Японії, головному японському хабі у Азії. Це відбиває загальну напруженість регіонів стосовно друг до друга.

Хоча Японія не імпортує російський алюміній, споживання його сусідами, як і раніше, знижує регіональні ціни. Наприклад, Китай майже напевно купує великі обсяги російського алюмінію, який він споживає, з різким дисконтом до LME, як і регіон купує російську нафту з різким дисконтом до світових цін на нафту.

В даний час на російський метал, ймовірно, діятиме знижка від ціни LME/CME для фізичних угод. Однак і прийматимуть російський метал лише ті країни, які не визнають заборони США та Великобританії.

Аналітики закликають дивитися правді в очі і приймати як належне, що охочих обійти або не дотримуватись заборон, стає дедалі більше.

Постраждають лише ті, хто боїться потрапити під роздачу з боку США та Британії.